Охорона праці на підприємстві в Україні – це комплекс законів та нормативно-правових актів, що визначають основні вимоги до роботодавців. Вони можуть відрізнятися залежно від сфери діяльності, технологічних особливостей виробництва та багато іншого.
Організація охорони праці безпосередньо впливає на облаштування робочих зон, організацію безпеки робочого процесу тощо. У цій статті ви можете отримати короткі відповіді на всі поширені питання на тему.
Як відбувається організація роботи з охорони праці для підприємства?
Закон України передбачає можливість для організації самостійно прописати, як саме здійснюватиметься охорона праці на підприємстві. Основою для цього є не лише безпосередньо документ, який вказує на те, як саме працюватиме система управління охороною праці, а й колективний договір між власниками підприємства та всіма співробітниками. Такий документ передбачає:
- Соціальні гарантії, куди може розраховувати персонал. Слід зазначити, що законодавство визначає їхній мінімальний рівень. Якщо гарантії йому не відповідають, договір не буде дійсним.
- Обов’язки роботодавця та персоналу щодо сфери охорони праці.
- Методи підвищення ефективності роботи системи охорони праці.
- Встановлення норм безпеки у виробничому середовищі, які відповідатимуть мінімальним законодавчим вимогам.
- Дії, які сприятимуть запобіганню травмам, аваріям, виробничим хворобам тощо.
Хто відповідає за охорону праці на підприємстві?
Одним із перших завдань для роботодавця у сфері охорони праці на підприємстві є визначення відповідальних осіб за цей процес. І тому може створюватися служба охорони праці. Якщо загальна кількість співробітників перевищує 50 осіб, створення служби – обов’язкова умова діяльності підприємства.
Якщо на підприємстві працює менше ніж 50 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати спеціально підготовлені люди, які можуть мати інші робочі обов’язки.
У випадку, коли кількість персоналу менша за 25 людей, інженер з охорони праці може залучатися як сторонній фахівець, якщо він має відповідну підготовку.
Щодо відповідальності роботодавця у сфері ОП, сюди слід віднести:
- Створення служби охорони праці або визначення відповідальних осіб, які виконуватимуть її завдання.
- Участь у створенні колективного договору.
- Усунення причин нещасних випадків, професійних захворювань, аварій тощо.
- Забезпечення належного утримання будівель та споруд, що використовуються під час робочого процесу.
- Сприяння проведенню інструктажів, навчання персоналу, роботі комісій з розслідування нещасних випадків тощо.
- Організація надання медичної допомоги та формування рятувальних загонів у разі виникнення техногенної чи природної аварії, нещасного випадку тощо.
Які особливості організації роботи служби охорони праці на підприємствах?
Загальні питання охорони праці часто стосуються сфери компетенції служби ОП для підприємства. Основні завдання уповноважених осіб у цьому випадку стосуються:
- Відповідність виконання персоналом підприємства та роботодавцями правил, рекомендацій та стандартів ОП.
- Нагляд за виконанням працівниками та роботодавцями умов колективного договору, індивідуальних трудових договорів або інших нормативних актів (у тому числі правил безпеки, різноманітних інструкцій тощо).
- Розробка заходів для запобігання травматизму на робочому місці, а також розвитку професійних захворювань у працівників підприємства.
- Розробка та впровадження плану щодо покращення умов праці на підприємстві.
- Проведення інструктажів, облік міжнародного досвіду ОП, поширення інформації, що дозволяє покращити безпеку роботи на підприємстві.
Хто проводить інструктаж з охорони праці?
Інструктажі з охорони праці проводяться різними уповноваженими особами залежно від типу робіт та різновиду інструктажу. В основному це може бути спеціаліст служби охорони праці або інший співробітник, який за сумісництвом має необхідні повноваження. Також інструктаж може проводитись безпосередньо фахівцем, який відповідає за виконання певних робіт.
Сьогодні можна виділити такі основні види інструктажів:
- Вступний. Проводиться під час прийому працювати або для тимчасових співробітників з інших підприємств. Відповідальним за інструктаж є спеціаліст служби охорони праці або інший співробітник, на якого було покладено дані повноваження спеціальним наказом.
- Первинний. Цей інструктаж проводить керівник робіт. Він актуальний у тому випадку, якщо співробітника перевели на інший тип робіт, з якими він не знайомий.
- Повторний. Проводиться раз на півроку або рік (залежно від рівня небезпеки робіт). Відповідальною особою у разі є керівник робіт.
- Позаплановий. Такий інструктаж організовується у разі появи нових вимог та нормативів щодо роботи, а також після аварій та нещасних випадків з метою недопущення їх повторення.
- Цільовий. Проводиться з метою ліквідації наслідків аварії або під час виконання робіт, які не передбачені робочими обов’язками працівника.
Які документи мають бути на підприємстві?
Залежно від сфери діяльності комплект документів, який обов’язково має бути на підприємстві, може значно відрізнятись. При цьому до універсальної документації, яка обов’язково має бути скрізь, слід зарахувати:
- Нормативні акти та документи щодо організації процесу охорони праці. Це різноманітні накази, розпорядження, положення, посадові інструкції тощо. До поширеної документації такого типу слід віднести: наказ про створення служби охорони праці, план заходів щодо охорони праці, перелік робіт із підвищеним рівнем небезпеки тощо.
- Документи щодо навчання охорони праці та проведення інструктажів. Це насамперед журнал реєстрації вступних, повторних, цільових та інших інструктажів, програми навчання з ОП, перелік посад, які мають проходити ті чи інші інструктажі з ОП.
- Матеріали з нещасних випадків та інші документи контролю. Акт перевірки стану охорони праці, журнал обліку нещасних випадків, журнал реєстрації постраждалих осіб тощо.
- Документи щодо медоглядів. Журнал проходження медоглядів, завершальні акти медоглядів тощо.
- Документи щодо пожежної безпеки. Пожежна безпека для підприємства регулюється з допомогою таких документів, як: плани евакуації приміщень, інструкції щодо ПБ, накази призначення відповідальних осіб за ПБ тощо.
- Документація, що регулює атестацію робочих місць. Наприклад, перелік робочих місць, які піддаються атестації.
Як проводиться атестація робочих місць?
Атестація робочих місць – це процедура, яка передбачає перевірку рівня безпеки робочого місця працівника. Цей захід може бути плановим або позаплановим.
Терміни перевірки визначаються колективним договором між співробітниками підприємства та роботодавцем, проте атестація не може проводитися рідше ніж раз на 5 років.
За проведення атестації відповідає спеціальна комісія, склад та ширину повноважень якої також визначає колективний договір.
Позапланова атестація робочих місць може проводитись з ініціативи:
- профспілки;
- роботодавця;
- органів Держпраці.
Причиною позапланової атестації найчастіше є зміни умов праці.
Основною метою атестації робочих місць є:
- Встановлення можливих причин виникнення аварійних ситуацій та несприятливих умов праці.
- Визначення складності робочого процесу робочому місці, перевірка його санітарного стану.
- Встановлення ступеня шкідливості та небезпеки трудового процесу на робочому місці.
- Складання обґрунтувань, які відносять робоче місце до шкідливих чи тяжких.
- Підтвердження права працівника на пільгову пенсію через роботу у важких чи особливо важких умовах.
- Складання всього переліку посад та робочих місць, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
- Результати атестації безпосередньо використовуються для складання плану заходів, спрямованих на покращення рівня гігієни та безпеки трудового процесу на робочому місці.
Як організується медогляд?
Регулярне проведення медоглядів – це ще одне важливе завдання у сфері охорони праці, яке постає перед роботодавцем та профільною службою на підприємстві. Усього можна виділити два основні різновиди медогляду:
- Попередній. Проводиться під час прийому працювати. Основним завданням є перевірка фізичних даних потенційного співробітника та їх відповідності умовам роботи.
- Періодичний. Законом України «Про охорону праці» регулюється обов’язковість проведення медоглядів особам віком до 21 року. Як правило, періодичний медогляд проводиться щорічно.
Якщо в результаті медогляду було виявлено певні проблеми зі здоров’ям, роботодавець зобов’язується організувати проведення оздоровчих заходів, які мають покращити фізичний стан працівника.
До основних цілей попереднього медичного огляду слід зарахувати:
- Визначення стану здоров’я працівника.
- Складання вихідних показників здоров’я співробітника, які у майбутньому будуть використовуватися як об’єктивні дані.
- Попереднє виявлення професійних захворювань, які могли бути одержані на попередніх місцях роботи.
Своєю чергою, до основних завдань періодичних медоглядів слід віднести:
- Попереднє виявлення ознак та симптомів, що свідчать про розвиток професійного захворювання.
- Можливість спостереження за зміною здоров’я працівників, які виконують особливо небезпечні та шкідливі роботи на підприємстві.
- Можливість визначення моменту, коли працівник втрачає можливість продовжувати роботи у поточних умовах праці.
- Розробка оздоровчих заходів на основі одержаних медичних даних.
- Організація проведення оздоровчих заходів.
Під час проходження медичного огляду працівник має право на збереження поточного робочого місця та середнього заробітку, який він отримує на підприємстві.
Як проводиться розслідування нещасних випадків?
Розслідування нещасних випадків на виробництві – це захід, який передбачає слідчі дії щодо техногенної/природної аварії чи іншої НП на підприємстві.
Після настання нещасного випадку його свідки та учасники (якщо останні мають можливість) зобов’язані повідомити ситуацію безпосередньому керівнику або представнику служби охорони праці.
Ці особи своєю чергою відповідають за організацію долікарської допомоги, а також оповіщення про ситуацію безпосередньо роботодавця. Останній надає необхідну інформацію одразу до кількох організацій: регіонального представництва Держпраці, регіонального представництва ПФУ, директора профспілки або виборної особи, яка представляє інтереси співробітників, наглядової ради чи іншої інстанції, ДСНС.
Після того, як першочергові наслідки нещасного випадку були подолані, організовується комісія з його розслідування. Вона включає кілька представників:
відповідальна особа за охорону праці для підприємства;
- особа, яка є представником ПФУ;
- представника Профспілки чи найманого фахівця, який представляє інтереси персоналу підприємства;
- лікаря з регіонального відділення Держпраці.
До обов’язків роботодавця входить надання всієї матеріальної та інформаційної допомоги, яка необхідна для коректного проведення розслідування. Під час процесуальних заходів комісії з розслідування може знадобитися:
- окреме приміщення, яке служитиме як офіс;
- цифрова техніка, у тому числі засоби зв’язку;
- канцелярське приладдя;
- спецодяг та спецвзуття.
Термін розслідування становить 15 днів, протягом яких буде організовано різноманітні процесуальні заходи, а саме: експерименти, експертизи, лабораторні дослідження, опитування свідків.
Якщо за 15 днів не вдалося отримати певних даних у результаті процесуальних заходів, термін розслідування може збільшуватися до отримання необхідних матеріалів.
Під час розслідування комісією також враховуються різноманітні додаткові обставини, які могли спричинити настання нещасного випадку. До таких обставин слід зарахувати:
- використання особистого транспортного засобу працівника для виконання обов’язків;
- виконання робіт у неробочий час;
- виконання робіт, які не включені до обов’язків співробітника та без проведення попереднього інструктажу;
- робота з ЗІЗ або без них та інші подібні ситуації.
Врахування нещасних випадків ведеться безпосередньо підприємством (за допомогою відповідного журналу), а також територіальним представництвом ПФУ.
Як проводиться навчання з охорони праці?
Навчання з охорони праці на підприємстві – це комплекс заходів для посадових осіб та всіх співробітників, який передбачає ознайомлення з нормами щодо ОП в Україні. При цьому програми навчання можуть відрізнятися залежно від безпосередніх обов’язків співробітника.
Більшість співробітників знайомляться з основними нормами щодо охорони праці. Проте посадовці проходять більш поглиблену підготовку. До таких фахівців слід зарахувати:
- керівний склад підприємства;
- основних технічних фахівців;
- працівників служби охорони праці;
- членів комісії з перевірки знань;
осіб, які відповідають за технічний стан обладнання, а також контролюють чи виконують роботи підвищеної небезпеки на підприємстві.
Співробітники можуть проходити навчання у сторонніх спеціалістів та компаній. При цьому можна виділити кілька основних курсів, які будуть актуальними для різних посадових осіб:
- електробезпека для підприємства;
- охорона праці для посадових осіб;
- атестація зварників;
- експлуатація навантажувачів;
- експлуатація кранів та інших підіймальних пристроїв;
- експлуатація теплових установок та мереж;
- використання автомобільного транспорту;
- ОП під час вантажно-розвантажувальних робіт;
- цивільна оборона на підприємстві та багато іншого.
Навчання високої якості дозволить покращити ефективність усіх процесів на підприємстві, що стосуються ОП. Це, своєю чергою, дозволяє зменшити ризик виникнення професійних захворювань у співробітників, нещасних випадків, техногенних аварій та інших подібних ситуацій.
